Зі слів Старовойтенка, компанії активно готуються до набуття чинності нормою, тому немає жодних причин для пролонгації відтермінування.

Підготовку до 1 липня підтвердив і Сергій Стоянський, директор департаменту постачання й гуртового збуту нафтопродуктів ОККО.

«Ця ініціатива про зміну кількості додавання біоетанолу в бензин з понад 5% до понад 7% пішла на користь. 7% біоетанолу – це не 7% по біокомпонентах, але все одно це наближено до європейських норм. Позитивно на це відреагували й постачальники, бо можуть пропонувати нам те, що вантажать на внутрішній ринок», — зазначав Стоянський.

Через вищу вартість біоетанолу порівняно з бензином додавання першого призведе до зростання вартості пального. Зі слів Стоянського, наразі це біля $15-30/т, або 0,60-1,20 грн/л. Розв’язати це питання можна додаванням біоетанолу безпосередньо в Україні. На цей час компанії ведуть переговори з європейками виробниками бензину щодо постачання Eurobob.

Старовойтенко також звернув увагу на ризик подвійної оцінки відповідності: окремо для імпортного Eurobob і окремо для бензину, виробленого на його основі в Україні. Крім того, для запуску виробництва біоетанольного бензину необхідні зміни до нормативних документів, однак профільні державні органи поки не встигають завершити цю роботу.

Нагадаємо, що з 1 липня набуває чинності норма про обов’язковий вміст біокомпонентів у бензинах автомобільних у частці понад 7% об’ємних.

Прокачування російської нафти трубопроводом «Дружба» до Словаччини та Угорщини відновилося 23 квітня після тримісячної перерви. Травень став першим повним місяцем відвантажень після призупинення в кінці січня після російського удару по інфраструктурі нафтопроводу на території України.

За даними джерел Reuters, у травні Угорщина та Словаччина отримали 165 тис. барелів нафти на добу (приблизно 700 тис. тонн), тоді як у квітні обсяг становив близько 55 тис. барелів на добу (220 тис. тонн). Постачання у квітні тривали всього тиждень. Водночас травневі відвантаження залишаються трохи нижчими за рівень до призупинення, який становив близько 235 тис. барелів на добу (близько 1 мільйона тонн на місяць).

Угорська нафтогазова компанія MOL, яка володіє НПЗ в Угорщині та Словаччині, повідомила на запит Reuters, що постачання сировини на її заводи цього року були суттєво диверсифіковані.

«Нам вдалося закупити близько десяти сортів нафти, включаючи російську експортну суміш. Відповідно до нашої гнучкої та диверсифікованої стратегії закупівель, ми маємо намір продовжувати діяти так само. На щастя, як східний, так і південний напрямки постачань зараз працюють без перебоїв, і ми вивчаємо додаткові трубопровідні маршрути, включаючи можливість використання напрямку через Одесу в майбутньому», — зазначили в компанії.

Це може сприяти відновленню судноплавства через Ормузьку протоку, повідомляє Reuters.

Станом на 04:58 за Гринвічем ф’ючерси на нафту Brent втратили 87 центів, або 0,89%, опустившись до $96,92 за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate подешевшала на 78 центів, або 0,81%, до $95,24 за барель, скоротивши частину зростання, зафіксованого на початку тижня.

Пізно ввечері в середу Ізраїль та Ліван оголосили про досягнення домовленості щодо режиму припинення вогню. Це посилило очікування щодо можливого компромісу між Вашингтоном і Тегераном, оскільки Іран пов’язує перспективи будь-якої угоди із завершенням бойових дій між Ізраїлем та Ліваном.

Водночас запаси сирої нафти у США за тиждень скоротилися на 8 млн барелів ‒ до 433,7 млн барелів. Показник виявився значно вищим за прогноз аналітиків, які очікували зниження лише на 4 млн барелів.

Про це під час конференції Petroleum Ukraine Warsaw’26 повідомили представники групи ORLEN.

«В довгостроковій перспективі 10-12 років у Західній Європі і Польщі ми очікуємо падіння. Але український ринок має потенціал до зростання. Країна буде основною цілю нашої компанії на наступні декілька років», — зазначив Марек Кухта, виконавчий директор з оптової торгівлі пальним ORLEN S.A.

Основний логістичний напрямок, який може додати в обсягах є автопостачання через вже максимальне завантаження залізничних терміналів як в Моцкаві, так і в Плоцьку.

«Наявність лише одного каналу залізничних перевезень через термінал у Моцкаві є перепоною для нарощування обсягів. Тому потенціал для зростання є тільки в автомобільних перевезеннях», — сказав Артур Сладовський, заступник генерального директора з комерційних продажів та логістики ORLEN Lietuva.

Нагадаємо, 2024 року на терміналі «Моцкава» проводилася реконструкція з метою збільшення пропускної здатності для залізничних відвантажень бензину й дизпального з 90 тис. т до 170 тис. т на місяць.

Водночас, Марек Кухта наголосив, що компанія працює над деталями для розширення своїх можливостей.

З початку 2026 року з базисів ORLEN з Польщі і Литви залізницею було відвантажено сумарно 871 тис. т пального, водночас автопартіями — трохи більше 226 тис. т. Минулий рік закінчився сумарним результатом 2,25 млн т, що на 45% більше ніж роком раніше.

На думку Кухти, це не межа — «обсяги постачання будуть тільки зростати з року в рік».

При цьому Сладовський підкреслив гнучкість ORLEN Lietuva до вимог українського ринку, запевнивши що виробник готовий постачати бензин, який задовольнятиме новим українським вимогам.

Про це під час конференції Petroleum Ukraine Warsaw’26 повідомила в.о. голови ДПС Леся Карнаух.

З її слів, під час визначення пріоритетів для перевірок податкова служба насамперед орієнтується на ризики, які фіксує система управління податковими ризиками.

«Активність, яка мала місце у зв’язку зі значним зростанням гуртових постачань пального в Україну 2026 року, в державній податковій спрацювала як значні ризики. І тому ми будемо відпрацьовувати», — сказала Карнаух.

Вона наголосила, що йдеться не про додатковий тиск на бізнес, а про необхідність перевірити коректність декларування операцій в умовах стрімкого зростання обсягів торгівлі.

Зі слів очільниці ДПС, у періоди різкого збільшення постачань зростає ймовірність помилок у звітності, що автоматично відображається в системах ризик-аналізу податкової служби.

Карнаух також звернула увагу на випадки, коли окремі компанії реалізують пальне за цінами, нижчими від вартості закупівлі або доставлення. На думку податкової, це може свідчити про використання нелегальних схем, зокрема змішування пального з розчинниками, операції з так званими темними нафтопродуктами або нелегальний імпорт.

«Люди продають пальне дешевше, ніж купують. Дешевше, ніж його можна привезти. Це якраз один із тих ризиків, на які ми звертаємо увагу», — зазначила вона.

У ДПС повідомили, що проводитимуть позапланові й фактичні перевірки учасників ринку, однак підкреслили, що головною метою є діалог із бізнесом та усунення ризиків, які можуть призвести до порушення податкового законодавства.

Ф’ючерси на нафту Brent піднялися на $1,67, або 1,74%, до $97,64 за барель на 09:11 за Києвом. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла на $1,73, або 1,85%, до $95,49 за барель.

Як пише Reuters, обидва показники закріпилися на тижневому максимумі після попередньої сесії.

Іран запустив балістичні ракети у бік Кувейту й Бахрейну, але вони не вразили цілі, зі слів американських військових. США у відповідь завдали ударів по іранському острову Кешм.

Міжнародне енергетичне агентство попередило, що глобальні запаси нафти можуть досягти критичного рівня напередодні пікового літнього попиту, якщо скорочення триватиме нинішніми темпами.

Ринок очікував новин щодо війни з Іраном, оскільки Тегеран розглядав запропоновану угоду з США щодо припинення бойових дій. Іран не спілкувався з Вашингтоном кілька днів, хоча Дональд Трамп заявив, що переговори тривають безперервно.

Зі слів Лінареса, з початком війни в Ірані європейські ціни на реактивне й дизельне пальне зросли більш ніж удвічі, досягнувши максимумів у $1 700/т і $1 500/т відповідно у березні-квітні.

Північно-західна Європа раніше імпортувала 60% реактивного й 20% дизельного пального з портів на північ від Ормузької протоки.

Крек-спреди на дизельне й реактивне паливо різко зросли, оскільки ринок почав стимулювати світові нафтопереробні заводи (НПЗ) компенсувати втрату постачань з Близького Сходу.

Крек-спред на реактивне паливо досяг рекордного максимуму — понад $100 за барель — у березні й на початку квітня. Але вже у травні спреди пом’якшилися, оскільки світові НПЗ адаптувалися до нових умов і почали заповнювати прогалину, що утворилася внаслідок закриття Ормуза, максимізуючи виробництво дизельного й реактивного палива.

Стрибок цін на нафту створив безпрецедентну волатильність маржі нафтопереробних заводів по всьому світу. Крек-спреди середніх дистилятів підвищили маржу, хоча цей ефект частково нівелювався стрибком цін на фізичну нафту.

Американські НПЗ стали основними бенефіціарами кризи, спричиненої війною в Ірані, вважає аналітик OPIS Джейме Лінарес.

США максимізують обсяги перероблення важкої сирої нафти з Канади й Венесуели, збільшуючи виробництво дизельного й реактивного палива для отримання вигоди від високих світових марж.

Очікується, що виробництво на американських НПЗ ще більше зросте у червні й липні, оскільки вищий попит на бензин посилює глобальний дефіцит дизельного й реактивного палива.

Високі коефіцієнти завантаження потужностей дозволяють США задовольняти закордонний попит на дизельне й реактивне паливо, попри нещодавнє закриття окремих НПЗ і стійкий внутрішній попит.

За даними OPIS, експорт дизельного пального з США зріс на 25% порівняно з минулим роком, тоді як експорт реактивного палива збільшився майже на 80%.

Обсяги експорту з США дозволили європейським ринкам частково компенсувати втрату постачань з Близького Сходу.

Ціни на сиру нафту з початку конфлікту зросли, а ф’ючерси на Brent досягли позначки близько $100 за барель, що майже на 40% вище за довоєнний рівень. Ціни на ринках нафтопродуктів, де дефіцит був найбільш вираженим (європейське дизельне й реактивне паливо), зросли ще більше.

Експорт нафти з країн Перської затоки зріс на 1,9 млн барелів на добу (б/д) у квітні, але залишається на 14 млн б/д нижчим за довоєнний рівень. З лютого експорт сирої нафти з країн Перської затоки скоротився на 9,8 млн б/д, тоді як експорт сирої нафти з Атлантичного басейну забезпечує лише незначну компенсацію, додаючи на ринок лише 3,5 млн б/д.

Хоча більшість продукції призначена для Азії, Європа дуже залежить від постачань дизельного й реактивного палива з експортно орієнтованих нафтопереробних заводів Близького Сходу. Переривання цих потоків посилює тиск на ринках палива й нафтохімічної продукції.

Зниження прогнозу попиту IEA переважно стосувалося Близького Сходу й Азії, а також таких продуктів, як сировина для нафтохімії, скраплений нафтовий газ для приготування їжі й реактивне паливо. Це було пов’язано з фізичною нестачею продукції, вищими цінами й пошкодженням інфраструктури.

Представник IEA зазначив, що постачання палива у березні виглядали відносно стабільними, чому сприяло неповне перенесення гуртових цін на роздрібні. Ймовірно, свою роль також відіграли запобіжні закупівлі кінцевими споживачами, що може ще більше знизити попит у майбутньому.

У квітні запаси на суші скоротилися на 170 млн барелів, оскільки тривалі перебої з постачанням призвели до скорочення запасів країн ОЕСР і країн, що не входять до ОЕСР, на 146 млн і 24 млн барелів відповідно. Водночас запаси нафти на воді зросли на 53 млн барелів.

Станом на 8 травня було вивільнено близько 90 млн барелів державних запасів на додаток до 74 млн барелів обов’язкових промислових запасів.

Хоча ринок може повернутися до профіциту під кінець року, необхідність поповнення виснажених запасів нафти стимулюватиме попит і після 2026 року.

Про це повідомляє Reuters.

Станом на 04:34 за Гринвічем ф’ючерси на нафту Brent подешевшали на 75 центів, або 0,79%, до $94,23 за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate втратила 85 центів, або 0,92%, опустившись до $91,31 за барель.

“Попри очікування ринку щодо зменшення невизначеності завдяки можливому укладенню угоди, наразі для нафтового ринку ситуація фактично не змінилася”, – зазначила старший ринковий аналітик Phillip Nova Пріянка Сачдева.

Експорт американської сирої нафти у травні досяг рекордного рівня – 5,6 млн барелів на добу. Причиною стало зростання попиту з боку азійських та європейських нафтопереробних підприємств на тлі кризи на Близькому Сході.

На третій місяць американсько-ізраїльської війни проти Ірану решта світу активізувала свої нафтопереробні потужності, намагаючись закрити прогалини на ринку. Крім того, блокада Ормузу дає тріщини — деякі судна все ж таки просочуються через протоку.

За попередніми даними, обсяги надходжень дизпального в країни північно-західної Європи з інших регіонів у травні зростуть в півтора раза, до 2,47 млн т.

Найбільшим постачальником у травні були США. Штати забезпечили 1,26 млн т, це трохи більше як половина обсягів, що надходили в північно-західну Європу. Порівняно з квітнем імпорт американського палива зріс на 28% і поки що є максимумом цього року. Не зазнаючи проблем з нафтою, з кінця березня американські НПЗ нарощують виробництво й постачання дистилятів. Дані IEA показують, що у квітні й травні експорт дизелю становив у середньому 1,257 млн б/д (166 тис. т/д), що на 21% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У травні постачання з Червоного моря зросли вдвічі, до 380 тис. т, а з Середземномор’я потроїлися й становили 310 тис. т. Відвантаження з балтійського регіону збільшилися вдвічі, до 230 тис. т, головним постачальником звідти була Фінляндія.

Надходження дизпального в країни середземноморського басейну з інших регіонів збільшилися минулого місяця на 8%, до 4,14 млн. Основний приріст забезпечили відвантаження з балтійських і чорноморських терміналів рф. Згідно з даними, постачання з північних російських портів зросли на 24%, до 1,12 млн т, з південних — на 25%, до 1,38 млн т.