Пропозиція знову стала визначальним чинником для світових ринків нафти. При цьому індикатори сигналізують про побоювання, що виробництво випереджає попит. Про це повідомляє Bloomberg.

Йдеться про зростання виробництва сирої нафти в країнах, що не входять до ОПЕК+, включаючи США, яке може перевищити світовий попит, котрий усе ще зростає, але меншими темпами. Відповідь нафтового картелю полягала в тому, щоб пообіцяти суттєвіше скорочення виробництва, але трейдери скептично ставляться до того, що цбого буде достатньо, щоб повністю усунути надлишок.

Ця комбінація вже призвела до першого річного падіння нафти з 2020 року, перевершивши очікування підвищення цін у результаті відновлення після пандемії. Ще більше ускладнюючи картину, спекулянти посилили свій контроль над ринком, поглиблюючи коливання цін, які іноді не пов’язані з фундаментальними показниками.

Принаймні двічі 2023 року фінансові менеджери збирали короткі позиції напередодні зустрічей ОПЕК+ і реагували на оголошення групи про скорочення видобутку хвилями розпродажів. Їхня дедалі менша віра в здатність картелю збалансувати ринок ще більше посилилася розвитком алгоритмічної торгівлі, на яку тепер може припадати майже 80% щоденних торгів нафтою, й дедалі більше посилює коливання цін, які не залежать від фундаментальних чинників. Хвиля консолідації серед виробників також послаблює зв’язок ф’ючерсного ринку з фізичними потоками.

Згідно з індексами Bloomberg, доходність хедж-фондів сировинних товарів упала торік до найнижчого рівня з 2019 року, а ціни на сировину впали вперше за п’ять років. Примітно, що однойменний хедж-фонд нафтотрейдера П’єра Андюрана зазнав найгіршого збитку в історії.

Додаткові 900 тис. барелів на день (б/д) добровільного обмеження постачань ОПЕК+, узгоджені лише кілька тижнів тому, є каменем спотикання для аналітиків і трейдерів, які намагаються оцінити баланс глобального попиту й пропозиції. Трейдери цікавляться, чи забезпечить група достатньо скорочень, щоб стримати надлишок, що насувається.

Картель зіткнувся з «балансуванням», сказав Петруслі Онг, керівник азійського відділу досліджень енергетики та хімікатів у JPMorgan Chase & Co. Це «крутиться навколо того факту, що американські виробники принципово чутливі до цін. Чим вищі ОПЕК+ утримує ціни на нафту шляхом скорочення видобутку, тим більш традиційні виробники нафти і сланцевий видобуток у США реагуватимуть на це і збільшуватимуть пропозицію», зазначив він.

У США тижневий видобуток сирої нафти досяг рекордних 13,3 млн б/д минулого місяця, оскільки бурильники від Пермського басейну в Західному Техасі до Bakken Shale в Північній Дакоті збільшили видобуток нафти набагато вище, ніж передбачали аналітики. А 2024 року очікується, що виробництво встановить новий історичний максимум, згідно з розрахунками Управління енергетичної інформації США. Бразилія й Гайана також мають намір значно збільшити постачання, сприяючи хвилі нової сирої нафти з Америки.

З боку попиту, відповідно до останнього прогнозу ринку Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), зростання глобального споживання має сповільнитися в міру ослаблення економічної активності. Група прогнозує, що цього року попит зросте на 1,1 млн б/д.

Хоча це менше за половину від останнього прогнозованого темпу зростання 2023 року, ця цифра все ще висока за історичними мірками. Споживання нормалізується після перебоїв, спричинених пандемією, а в США зростаючі очікування так званої м’якої посадки підвищують попит на енергію.

Проте аналітики пам’ятають про геополітичні ризики. Атаки в Червоному морі єменських бойовиків-хуситів залишаються в центрі уваги, а росія все ще веде війну в Україні.

І, зрештою, глобальні виробники все ще мають право припиняти виробництво, щоб задовольнити тенденції попиту, хоча це буде зводитися до дисципліни й наміру.