Ціни на нафту зросли більш ніж на 2% у середу після того, як американські військові завдали авіаударів по Ірану й відновили санкції на продаж сирої нафти. Це викликало побоювання щодо розпаду крихкого перемир’я й можливого повторного переривання постачань на Близькому Сході.

Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на $2,53, або 3,41%, до $76,72 за барель на 09:05 за Києвом. Ціна на американську нафту марки West Texas Intermediate піднялася на $2,4, або 3,41%, до $72,86 за барель.

Як пише Reuters, обидва еталони зросли приблизно на 3% у вівторок після того, як США відкликали генеральну ліцензію, що дозволяла продаж іранської сирої нафти, після іранських атак.

«Хоча скасування угоди принципово не змінює динаміку нафтового ринку, воно важливе з погляду настроїв. Воно підвищує ризик зриву тимчасової угоди між США й Іраном», — заявили у середу сировинні стратеги ING.

Центральне командування США повідомило у вівторок, що авіаудари були завдані у відповідь на атаки Ірану на три комерційні судна, що проходили Ормузькою протокою.

Після того як США з Іраном минулого місяця підписали угоду про перемир’я, ціни на нафту впали до довоєнного рівня, і трейдери накопичили великі короткі позиції у ф’ючерсах на нафту, роблячи ставки на подальше падіння. Очікування хвилі відкладеної пропозиції з Близького Сходу спричинили зниження цін.

Іран не взяв на себе відповідальності за напади на судна, але Катар звинуватив його у них, зокрема в одному з нападів на катарський танкер з СПГ, який, за повідомленнями, був атакований безпілотником, що спричинило пожежу в машинному відділенні.

Зі слів джерел у службі морської безпеки, нафтовий танкер під прапором Саудівської Аравії, який, як вважається, є супертанкером Wedyan, також був пошкоджений біля берегів Оману. Причина пошкодження поки що невідома.

Ці напади знову викликали занепокоєння щодо руху танкерів через Ормузьку протоку, які до початку війни на Близькому Сході у лютому перевозили вантажі, що дорівнювали приблизно одній п’ятій світових постачань енергії.

Іран заявляє про свій контроль над протокою й наказав кораблям використовувати маршрут ближче до його узбережжя, а не до Оману, який також межує з водним шляхом. США наполягають, що протока має залишатися вільною для всіх, як це було до початку війни.

З початку війни країни скорочували свої запаси, щоб компенсувати дефіцит постачань.