Іран пригрозив перекрити нові морські маршрути після закриття Ормузької протоки та відновлення блокади США іранських портів, передає Reuters.

Продавці нафти відносно спокійно відреагували на нове загострення між Іраном та США навколо Ормузької протоки.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон відновлює військово-морську блокаду Ірану після того, як Тегеран оголосив про закриття в Ормузької протоки на тлі нового обміну ракетними ударами. США мають намір забезпечувати прохід суден через протоку для всіх країн, окрім Ірану.

На цьому тлі Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) пригрозив перекрити й інші експортні коридори, які використовують США та їхні союзники.

«Регіональні поставки енергоносіїв або будуть доступні всім, або нікому», — заявили в КВІР.

Крім того, Трамп висловив ідею стягнення плати у розмірі 20% вартості вантажів із суден, що проходять через Ормузьку протоку. У Міжнародній морській організації наголосили, що міжнародне право не передбачає зборів лише за транзит через міжнародні протоки.

За оцінками аналітиків, Іран може залучити своїх союзників — єменських хуситів — до блокування Баб-ель-Мандебської протоки, яка забезпечує вихід із Червоного моря до Аденської затоки та Суецького каналу. Такий крок створить ризики для двох ключових світових маршрутів транспортування нафти та газу одночасно.

У ніч на 15 липня Центральне командування США (CENTCOM) повідомило про удари по десятках військових об’єктів у районі Ормузької протоки та на узбережжі Ірану. За даними американської сторони, операція тривала близько семи годин.

У відповідь КВІР заявив про атаки на об’єкти командування, логістики, паливного забезпечення та військової техніки США в Бахрейні.

Попри стрімке зростання геополітичних ризиків, реакція нафтового ринку залишається відносно стриманою. Від початку нового раунду бойових дій ф’ючерси на нафту Brent зросли на понад $13 і перевищили $85 за барель, свідчать дані ICE.

Водночас котирування поки залишаються значно нижчими за максимуму травня, коли ціна на Brent перевищувала $100 за барель.

На думку аналітиків Reuters, інвестори поки що виходять із припущення, що ані Тегеран, ані Вашингтон не зацікавлені у повномасштабній війні. Іран розраховує на можливе послаблення санкцій та економічні вигоди від майбутніх домовленостей, тоді як США не зацікавлені у різкому стрибку цін на пальне напередодні виборів до Конгресу.

Втім, агентство застерігає, що ринок може переоцінювати власну стійкість. Якщо під час попереднього конфлікту стабілізуючим фактором були значні запаси нафти та газу, то нині ці резерви суттєво скоротилися, що залишає значно менше можливостей для компенсації можливих перебоїв у постачанні.