Якби війна закінчилась до початку червня, знадобилось би кілька місяців для проведення операцій з розмінування й нормалізації торговельних потоків, оскільки постачання й видобуток відстають від попиту. Збільшення постачань з Атлантичного басейну допомагає, але не може компенсувати втрачені барелі з Перської затоки.

Ціни на сиру нафту з початку конфлікту зросли, а ф’ючерси на Brent досягли позначки близько $100 за барель, що майже на 40% вище за довоєнний рівень. Ціни на ринках нафтопродуктів, де дефіцит був найбільш вираженим (європейське дизельне й реактивне паливо), зросли ще більше.

Експорт нафти з країн Перської затоки зріс на 1,9 млн барелів на добу (б/д) у квітні, але залишається на 14 млн б/д нижчим за довоєнний рівень. З лютого експорт сирої нафти з країн Перської затоки скоротився на 9,8 млн б/д, тоді як експорт сирої нафти з Атлантичного басейну забезпечує лише незначну компенсацію, додаючи на ринок лише 3,5 млн б/д.

Хоча більшість продукції призначена для Азії, Європа дуже залежить від постачань дизельного й реактивного палива з експортно орієнтованих нафтопереробних заводів Близького Сходу. Переривання цих потоків посилює тиск на ринках палива й нафтохімічної продукції.

Зниження прогнозу попиту IEA переважно стосувалося Близького Сходу й Азії, а також таких продуктів, як сировина для нафтохімії, скраплений нафтовий газ для приготування їжі й реактивне паливо. Це було пов’язано з фізичною нестачею продукції, вищими цінами й пошкодженням інфраструктури.

Представник IEA зазначив, що постачання палива у березні виглядали відносно стабільними, чому сприяло неповне перенесення гуртових цін на роздрібні. Ймовірно, свою роль також відіграли запобіжні закупівлі кінцевими споживачами, що може ще більше знизити попит у майбутньому.

У квітні запаси на суші скоротилися на 170 млн барелів, оскільки тривалі перебої з постачанням призвели до скорочення запасів країн ОЕСР і країн, що не входять до ОЕСР, на 146 млн і 24 млн барелів відповідно. Водночас запаси нафти на воді зросли на 53 млн барелів.

Станом на 8 травня було вивільнено близько 90 млн барелів державних запасів на додаток до 74 млн барелів обов’язкових промислових запасів.

Хоча ринок може повернутися до профіциту під кінець року, необхідність поповнення виснажених запасів нафти стимулюватиме попит і після 2026 року.