Кабінет міністрів планує віднести нафту і нафтопродукти, що походять з російської федерації, до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України. Про це свідчить проект змін до постанови №1147 від 30 грудня 2015 р., повідомляє enkorr.

Зокрема, заборона діятиме до кінця 2023 року і стосуватиметься таких видів палива:

• (КВЕД) 270900 Нафта та нафтопродукти одержані з бітумінозних порід (мінералів), сирі;
• 2710 Нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці незазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти.
• нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих та продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів),причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів, за винятком тих, що містять біодизель та відпрацьовані нафтопродукти.
• 2711 Гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані;
• 3824999220 Паливо моторне альтернативне, в іншому місці не зазначене;
• 382600 Біодизель та його суміші, що не містять або містять менш як 70 мас.% нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід.
• Наразі невідомо, коли уряд схвалить документ. Проте, згідно проекту, постанова набере чинності через 10 днів з дня її опублікування.

Нагадаємо, обсяги російського скрапленого газу і дизпального, що потрапляють з країн ЄС в Україну без документів про походження або з сумнівними документами, виросла до критичних масштабів.

Раніше одним із засобів протистояння цьому в Консалтинговій групі «А-95» називавали внесення кодів нафтопродуктів у постанову уряду №1147 від 30 грудня 2015 р. Обов’язковим кроком, на погляд експертів, має стати впровадження загороджувального мита на пальне невизначеного походження, обсяг якого ліквідував би цінову перевагу російського ресурсу.

Також, вважають аналітики, додаткового контролю потребує сертифікація пального. Зокрема необхідно налагодити безперервну співпрацю з емітентами сертифікатів про походження у країнах- постачальниках пального на визначення автентичності й кількості виданих сертифікатів.