Казахстан був своєрідною аномалією у нестабільній Азії. Роки стабільності в країні підштовхнули економіку багатої природними ресурсами держави до багаторазового зростання за останні два десятиліття. Цьому також сприяли мільярдні інвестиції таких глобальних компаній, як Chevron та французької TotalEnergies, пише DW.

Проте колишню республіку Радянського Союзу вразила найжорстокіша за 30 років незалежності хвиля насильства. Дні заворушень, спочатку викликаних зростанням цін на пальне і в кінцевому результаті переросли в повстання проти корупції та кумівства, спонукали президента Касим-Жомарта Токаєва оголосити надзвичайний стан і запросити війська у Росії та її союзників для придушення протестів.

Демонстрації і репресії, що послідували за ними, на території найбільшого у світі експортера урану і великого виробника нафти і газу викликали занепокоєння в інвесторів. Вони побоюються, що соціальні та політичні заворушення можуть підірвати репутацію Казахстану як надійного спрямування інвестицій.

Казахстан, що входить до групи ОПЕК+, є найбільшим виробником нафти в Центральній Азії, видобуваючи близько 1,6 млн. бар. сирої нафти на добу. Більшість викопного палива, що видобувається, відправляється за кордон, у тому числі в Європейський Союз і Китай. Країна займає 12-те місце у світі за доведеними запасами нафти з 30 млрд бар. запасів сирої нафти.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у 2018 р. країна займала дев’яте місце у світі з експорту вугілля та сирої нафти та 12-е місце з експорту природного газу. Близько 80% щорічного експорту нафти Казахстану вирушає до Європейського Союзу.

Нинішні протести ще не вплинули на видобуток на трьох найбільших нафтових родовищах Казахстану — Тенгіз, керований консорціумом на чолі з Chevron, а також Кашаган та Карачаганак, які належать Shell.