До 2050 року ЄС повністю відмовиться від вуглеводнів і перейде на водень.
Всі партнери Європейського союзу, які постачають в ЄС енергоносії, повинні мати на увазі стратегію, спрямовану на поступове виведення їх із споживання, заявила комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон. Україна може стати одним з партнерів ЄС в реалізації цих планів, передає «Інтерфакс».
«Наш головний меседж їм полягає в тому, що мета ЄС – до 2050 року стати кліматично нейтральними», – сказала вона, відповідаючи 8 липня на брифінгу на питання про долю газопроводу «Північний потік-2».
«Це означає, що на той час ми виведемо з ужитку енергоносії, що добуваються. А що стосується газового сектора, то будемо використовувати декарбонізовані гази, – продовжила Сімсон. – Ми будемо прагнути до наших цілей, і всі партнери, які постачають нам корисні копалини, повинні це мати на увазі».
Єврокомісія представила дві прийняті в середу стратегії ЄС, спрямовані на досягнення «кліматичної нейтральності»: по інтеграції енергосистем країн союзу і «водневу стратегію», яка передбачає масове виробництво чистого водню в енергетичних цілях.
Інтеграція енергосистем, – «це планування і експлуатація енергосистеми “в цілому”, що охоплює різні енергоносії, інфраструктуру і сектори споживання», – йдеться в прес-релізі ЄК.
Це система, в якій, наприклад, електрика, що живить електромобілі, надходить від сонячних батарей на дахах будинків, будівлі обігріваються теплом від найближчого заводу, а завод працює на чистому водні, отриманому завдяки енергії берегових вітроелектростанцій.
Стратегія інтеграції передбачає реформи по 38 позиціям, в тому числі перегляд енергетичного законодавства, фінансування та впровадження нових технологій, фіскальні заходи, поступове припинення субсидій на корисні копалини, цілісне планування інфраструктури, пр.
На етапі з 2020 по 2024 рр. в ЄС передбачається установка водневих електролізерів як мінімум на 6 ГВт і виробництво до 1 млн тон відновлюваного водню. На етапі з 2025 по 2030 рр. водень повинен стати невід’ємною частиною інтегрованої енергосистеми, в якій потужності по електролізу поновлюваного водню складуть мінімум 40 ГВт.